- твердоголовий
- —————————————————————————————твердоголо́вийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
твердоголовий — а, е, розм. 1) Розумово обмежений, дурний. Твердоголова людина. || Відсталий, занадто консервативний. 2) у знач. ім. твердоголо/ві, вих, мн. Про крайніх консерваторів … Український тлумачний словник
твердоголовість — вості, ж. Властивість за знач. твердоголовий 1) … Український тлумачний словник
твердолобий — а, е, розм. Те саме, що твердоголовий … Український тлумачний словник
дурний — I (розумово обмежений), нерозумний, відсталий, недотепний, тупий, тупоумний (також який виражає деяку розумову обмеженість, тупість), дурноголовий, пустоголовий, твердоголовий, тупоголовий, дубоголовий, безголовий, безмозкий, дурнолобий,… … Словник синонімів української мови